Суцільна таємниця

Суцільна таємниця

Обіймаючи руками гнучкий стан тої капризної пані,
Намагаючись приборкати її, заспокоїти в своїх руках,
Розумієш, як ніколи, що та глина насправді суцільна таємниця.
Вона мінлива, обманливо-покірна, коли прикладаєш силу,
Щоб дати її форму, коли вигини її омиваєш водою,
Коли вогнем підкорюєш її суть.
А коли дивишся на своє творіння, хочеться весело сміятись,
Бо розумієш, дуже добре розумієш, що то не ти її підкорюєш.
Бо глина не лишає байдужою.