чому, блог, кераміка, ручна робота, кераміка ручної роботи, троць, косівська кераміка, гуцульська кераміка, кераміка троць, kosiv ceramics, sgraffito, ceramics, косівська кераміка купити, кераміка купити, плитка керамічна, плитка ручної роботи

Чому ми робимо те, що робимо?

чому, блог, кераміка, ручна робота, кераміка ручної роботи, троць, косівська кераміка, гуцульська кераміка, кераміка троць, kosiv ceramics, sgraffito, ceramics, косівська кераміка купити, кераміка купити, плитка керамічна, плитка ручної роботи
Чому ми робимо те, що робимо?

– А чому ви почали займатися керамікою? – спитала якось наша коліжанка.

Питання, насправді, дуже правильне. Вона не спитала – як давно ви цим займаєтесь? Чи вигідно цим займатись? Як ви до цього прийшли? Ні, вона поставила набагато важливіше питання – чому?

Зрозуміти власне «чому» – це, мабуть, найкраще, що можемо зробити для себе. Чому ми робимо те, що робимо? Чому ми любимо те, що робимо?

Саймон Сінек розвинув цілу філософію навколо цього питання «чому» і тепер, разом зі своєю командою, допомагає людям знайти своє призначення, велику ціль, або, простіше кажучи – дати відповідь на питання «Чому?».

Наше сімейне «чому?» не таке вже й ориґінальне чи унікальне, воно знайоме багатьом творчим людям (я щиро вірю, що всі ми творчі – просто не всі у це віримо).

Ми займаємось керамікою, бо заворожені нею.

чому, блог, кераміка, ручна робота, кераміка ручної роботи, троць, косівська кераміка, гуцульська кераміка, кераміка троць, kosiv ceramics, sgraffito, ceramics, косівська кераміка купити, кераміка купити, плитка керамічна, плитка ручної роботи
Фото: Тереза Троць

Іноді процес  неймовірно виснажує, іноді робота над одним виробом затягується, іноді немає настрою чи натхнення підходити до майстерні – всі ми живі люди. Але ніщо і ніколи не зрівняється з тими моментами, коли ми поринаємо у роботу. Коли забуваємо про час і світ навколо,  коли розчиняємось у роботі і перестаємо існувати як особистості – стаємо частинкою чогось більшого, древнього.

Ніч, коли вистигає піч з керамікою  і ми ще не знаємо – вийшло, не вийшло – ця ніч важка, подекуди безсонна, а ранок повний хвилювання. І так вже – більше двадцяти років, кожного разу, без вийнятку, але ніхто з нас не проміняє цю ніч ні нащо інше.

Як і тисячі гончарів до нас, ми розчиняємось у процесі – як крупинки солі у воді. Чому ми робимо те, що робимо? Бо тільки там ми можемо виразити все, у що віримо, втілити нашу естетику в чомусь матеріальному, довговічному, унікальному.

Мабуть, тому ми ніколи не допускали думки про те, щоб розширюватись, наймати людей, робити виробництво, бо – хіба можна втратити ось цей унікальний досвід? Хіба можна розпорошитись, втратити свій голос, коли знаєш, як це – відчувати глину в руках, знати, що ось ця ваза – вона одна єдина, і більше ти такої не зробиш?

У кожного своя відповідь, у якій зібраний весь досвід, переконання, цінності та мрії, навіть якщо це лише кілька слів. Знати своє «чому?» – це мати дороговказ, маяк, який не дасть збитися зі шляху.

То яка Ваша відповідь? Діліться думкою, ми обов’язково відповімо на кожен коментар!

 

Раджу по темі:

Книга “Почни з чому” Саймона Сінека

Лекція Start with why – how great leaders inspire action | Simon Sinek | TEDxPugetSound (є українські субтитри)

Наша остання стаття про Slow Living (Повільне життя)

 

Для Вас писала: Тереза Троць
Поділитись з друзями:
Кераміка Марокко

Кераміка Марокко – царство геометрії та кольору

Мистецтво та ремесла Марокко не можуть залишити байдужим. Динамічні, яскраві, складні орнаменти живуть своїм, особливим життям не лише на кераміці, а й на дереві, тканинах, килимах, прикрасах та багатьох інших предметах побуту. Марокко втілює собою увесь шарм стилю бохо, який перебував на піку популярності в кінці шістдесятих (та й досі впевнено тримає свої позиції).

Насичені марокканські мотиви – моя давня слабкість, нарівні з кельтськими переплетеннями. І де ж, як не в кераміці, можна побачити усе розмаїття орнаментів та кольорів?

Та почну я, вже традиційно, з коротенької «довідкової» інформації, яка допоможе повніше зрозуміти марокканське мистецтво.

За свою довгу історію Марокко був завойований, окупований, перебував під протекторатом, був провінцією і, взагалі, постійно перебував у вирі різних історичних подій. Свій слід тут залишили бербери (власне, це корінна етнічна група Північної Африки, жила тут приблизно з 8 тис. до н.е.), римляни, вандали, вестготи, візантійці, у VII ст.  відбулося ісламське завоювання, також значний вплив справили іспанці та французи.

Чому я завжди пишу про ці завоювання, так це тому, що вони завжди привносили щось нове у культуру та мистецтво країни, і Марокко – чудовий тому приклад.

Кераміку тут виготовляли ще до нашої ери – переважно посуд або предмети побуту. Усе найцікавіше (у контексті статті) відбувається після ісламського завоювання 670 року. Це справило значний вплив на усю культуру та життя Марокко, а особливо на кераміку – гончарство почало швидко та якісно розвиватись. За деякими даними, на початку XIII ст. лише у місті Фес нараховувалось 188 гончарних майстерень, де виготовляли монохромні, поліхромні, глазуровані на неглазуровані вироби.

Найвідомішими гончарними осередками по праву вважають Фес та Сафі. У різні періоди поруч з ними своє місце займали Мекнес та Марракеш.

Першим було місто Фес – одне з найстаріших міст Марокко та перший і найбільший гончарний центр (цю позицію місто зберігає і досі). Найбільшої популярності місто отримало завдяки біло-блакитній кераміці, яка прийшла сюди разом з ісламськими традиціями (а до ісламської культури вона прийшла з Китаю, про що я вже писала раніше). У свій час французи назвали її Bleu de Fez – під цим ім’ям вона згодом стала популярною у Європі.

Марокканська біло-блакитна кераміка помітно виділяється на фоні інших – у той час, коли китайські майстри (а за ними й ісламські) усе більше звертались до пишних рослинних та квіткових орнаментів, сюжетів з життя та тварин, марокканці вражали продуманою та складною геометрією. Ці орнаменти збережуться на довгі століття і стануть візиткою марокканських традиційних ремесел.

Дуже швидко до кольорової палітри додалося більше кольорів – зелений, жовтий, коричневий, фіолетовий, червоний – та з’явилось більше напрямків у стилістиці виробів. Окреме місце посіли вироби у зелено-жовтій (так-так, моїй улюбленій) кольоровій гаммі, свою нішу також зайняли вироби, повністю залиті одним кольором, поверх якого коричневою або чорною фарбою промальовували орнамент.

Кераміка Марокко зазнає значного впливу від різних культур, але зберігає свою неповторну індивідуальність – зокрема, завдяки орнаменту.

Щодо технології, то вироби проходять два випали, а глину для кераміки використовують різну – на території Марокко можна знайти червону і жовту глину. Звісно, глазурованою кольоровою керамікою усе не обмежується – часто зустрічається неглазурована та глазурована теракотова кераміка та теракотова орнаментована кераміка. Найчастіше, теракотовим робили посуд для щоденного використання.

Ще однією родзинкою марокканської кераміки, про яку мені не терпиться розповісти, є таджин.

Таджин (або тажин) – традиційна страва з м’яса та овочів, популярна у Марокко та Тунісі. Також таджином називають спеціальний керамічний посуд для приготування цієї страви, який має високу конічну кришку.

Саму страву готують по-різному. У Марокко кладуть великі шматки м’яса та овочів, сухофрукти, мед, спеції, а в Тунісі страва більше схожа до омлету – м’ясо ріжуть дрібно, додають квасолю, нут чи картоплю, довго тушкують, а потім додають спеції та яйця, і запікають усе до хрусткої скоринки. Так чи інакше, страва в таджині готується кілька годин на малому вогні.

Керамічні марокканські таджини бувають найрізноманітнішими – від звичайних теракотових до вишуканих орнаментованих посудин, обкованих тонким металевим мереживом. До речі, це ще одна особливість кераміки Марокко – поєднання металу та кераміки. Зокрема, заслуговують увагу керамічні вази затягнуті в металеве обрамлення, наче в мережевий корсет. Особливо дорогі вироби ще й інкрустували коштовним та напівкоштовним камінням. Сама ідея, ймовірно, також взята від ісламських майстрів.

Заслуговує на окрему увагу керамічна марокканська плитка – зелліж (Zellige), але якщо я почну про неї розповідати, то цей текст вийде ще більшим (ніж він вже є), тому залишимо це для наступної статті, а тут я залишу відео, на якому детально описаний увсесь клопіткий процес створення цієї плитки.

Автор: Тереза Троць 

Корисні сайти:

1stdibs E-Mosaik

Ceramics and Pottery Arts and Resources

Поділитись з друзями:
Марія Мартінез

Індіанська кераміка Сан-Ільдефонсо та Санта-Клари Пуебло. Марія Мартінез

Ми продовжуємо серію заміток про традиційні кераміки різних народів – вже встигли поговорити про Китай та познайомити Вас з індіанською керамікою племені Акома, яке відноситься до культурної групи Пуебло. Тема індіанської кераміки так мене зацікавила, що я продовжую її, і сьогодні – про кераміку індіанців Сан-Ільдефонсо та Санта-Клари Пуебло, а також легендарну майстриню Марію Мартінез.

Continue reading “Індіанська кераміка Сан-Ільдефонсо та Санта-Клари Пуебло. Марія Мартінез”

Поділитись з друзями:
Acoma pottery

Кераміка племені Акома

Акома – індіанське плем’я, яке відноситься до культурної групи пуебло. Живуть на території однойменного поселення, в штаті Нью-Мексико, США.
Саме поселення Акома знаходиться на високому схилі, через що його часто називають Небесним Містом (Sky Sity). З 1150 р. Акома Пуебло завоював репутацію найстарішої постійно заселеної громади в Північній Америці. Станом на 2005 рік плем’я нараховує 4819 членів.
Continue reading “Кераміка племені Акома”
Поділитись з друзями:
Порцеляна

Легенда криваво-червоної порцеляни

Це переклад чудової статті про червону підполив’яну кераміку Jihong “Легенда криваво червоної порцеляни”, опублікованої на ресурсі China Culture

Continue reading “Легенда криваво-червоної порцеляни”

Поділитись з друзями:

Кераміка династії Юань та династії Мін

Династію Юань (1271-1368 рр) куратори China Online Museum називають «перехідним періодом у розвитку китайської порцеляни». Справді, кераміка того часу зберегла в собі багато від кераміки династії Сун, проте одразу помітно якого розвитку набула підполив’яна біло-блакитна порцеляна. Китайці вже мали досвід роботи з кобальтом, ще з часів династії Тан, але широке поширення  він отримав кілька століть по тому. Кераміка династії Юань характерна не лише блакитним, але й червоним кольором, рідше зустрічається зелений.

Continue reading “Кераміка династії Юань та династії Мін”
Поділитись з друзями:

Кераміка династії Сун

Кераміку періоду династії Сун (960-1279 рр) називають однією з найбільш знакових для Китаю. На той час Китай вже міг похизуватись значними здобутками у виготовленні кераміки, проте саме в цей період майстри структурували увесь попередній досвід. Як розповідає Джесіка Чанг (спеціаліст з китайської кераміки та предметів мистецтва у Christie’s), існували цілі словники печей, глазурей та форм – “Якщо вид глазурі не відповідав формі, значить виробу не робили”.

Continue reading “Кераміка династії Сун”
Поділитись з друзями:
процес виготовлення

Процес виготовлення (відео)

В 10 хвилин ми вмістили 2 місяці натхненної праці, щоб показати Вам усю красу косівської кераміки від початку і до кінця. Процес виготовлення захоплює з перших хвилин, тому зупиніться на пару хвилин та сповна насолодіться цією містерією!  Continue reading “Процес виготовлення (відео)”

Поділитись з друзями:
Квіти

Квіти бувають різні

Пам’ятаю, як багато років тому робили оті горщики для наших друзів. І ще й самі ними тішились, бо вийшли вони чудові – і колір, і малюнок, і форма.

Ми тоді подумали: “Треба і собі такі зробити!”. Пройшло купа часу, аж ось друзі показали ці фото. І ми зі сміхом згадали про ті горщики – їхні неймовірні дівчатка вже такі дорослі, та й пройшло вже стільки часу – а ми ще й досі не зробили собі таких горщиків!

Дякуємо нашим друзям, родині Чаплинських, за неймовірні фото та заряд позитиву!

Поділитись з друзями:
Блуд

Блуд

Блуд – карпатський міфічний лісовий дух, який зводив з дороги необережних мандрівників і заводив їх у непрохідні нетрі.

Гуцули кажуть: “Блуд ймив”, що означає заблукати. Блуд міг перекидатися совою, котом, собакою, копицею сіна, навіть світлом. Іноді набував образу дівчини і заманював хлопців до яру. Врятуватись від Блуда можна молитвою, або дочекавшись третіх півнів, тобто світанку.

Блуд не є однозначно злим чи добрим духом – якщо пообіцяти йому гроші, хліб з сиром або кашу, Блуд міг довести заблукалого до самого його дому, іноді допомагав чесним і добрим людям, які шанували природу.

Блуд, косівська кераміка, українська кераміка, сграфіто, кераміка сім'ї Троць
Поділитись з друзями: