Порцеляна

Легенда криваво-червоної порцеляни

Це переклад чудової статті про червону підполив’яну кераміку Jihong “Легенда криваво червоної порцеляни”, опублікованої на ресурсі China Culture

Підполив’яна червона порцеляна помітно відрізняється від інших стилів китайсько кераміки своїм яскравим, живим і насиченим кольором. У традиційній китайській культурі червоний колір означає радість, щастя та удачу. Таке поєднання форми та змісту зробило червону підполив’яну порцеляну дуже популярною і попит завжди перевищував пропозицію.

Jihong Plate during the Hongwu Reign of the Ming Dynasty
Тарілка Jihong, період правління Юаньчжана I, династія Мін

“Якщо ви хочете стати банкротом, почніть робити червону порцеляну” – це популярний вислів серед виробників кераміки, тому що цей вид порцеляни є дуже важким та недешевим у виготовленні. Дорогі матеріали та складна техніка глазурування є двома основними перешкодами у її виробництві. Під час випалювання цієї порцеляни надзвичайно важливо контролювати температуру та час, щоб порцеляна не тріснула та не змінила свого кольору.

Через екстремальні труднощі у виробництві, технологія виготовлення цієї порцеляни була втрачена, і відродилась зовсім недавно, завдяки сучасним технологіям.

Походження червоної підполив’яної порцеляни

Червона порцеляна була винайдена завдяки щасливій випадковості. За часів династії Тан (618-907 рр), бронза широко використовувалась в майстернях Чанша для надання порцеляні зеленого кольору, і випадково було виявлено, що різні теператури випалу можуть зробити колір червоним.

Jihong porcelain in the Qing Dynasty
Порцеляна Jihong, династія Цін

Технологія виробицтва була восконалена за часів династіх Сун (960-1279 рр), коли велика кількість червоної порцеляни була виготовлена у печі  Jun, в провінції Хенань. Проте майтри досі не мали достатньо навиків, тому часто виходили інші кольри поряд з червоним або й замість нього.

За часів династії Юань (1271-1368), майстри почали активніше виробляти червону підполив’яну порцеляну в Цзіндечжені, провінція Цзянсі, відомому, як китайська столиця кераміки. За правління Юнле у період династії Мін (1368-1644 рр), майстерність гончарів значно покращилась, а червоний колір став яскравішим.

Пізніше порцеляну Jihong почали робити для жертовних церемоній. Ji означає приносити в жертву і hong означає червоний. Jihong з Цзіндечженю перевершила усю попередню порцеляну як в блиску, так і в кольорі. Коштовні каміння, такі як корал, агат, нефрит, перли і золото іноді додавали до оздоблення цих виробів.

Легенда про червону порцеляну Jihong

Було надзвичайно важнко виробляти цей вид порцеляни, і шанси на успіх були дуже малими. Успішне виробництво червоної порцеляни демонструє інтелект та самовідданість людей, які працювали в Цзіндечжені.

Популярна місцева легенда говорить, що навіть їх кров була принесена в жертву для цієї справи. Згідно розповіді, імператор Сюань Цзун за часів династії Мін (1368-1644) хотів використати червону порцеляну, у ритуалах поклоніння богу сонця, і видав імператорський указ, згідно якого майстри Цзіндечженю мусили виготовити ритуальні предмети. Після багатьох спроб, майстри так і не змогли зробити червнону порцеляну, і були покарані та кинуті до в’язниці, їм погрожували смертю, якщо вони не виконають бажання імератора.

Куілан, дочка старого майстра, була дуже засмучена, коли її батько потрапив до в’язниці. Розгнівана цією несправедливістю, вони кинулась у гарачу піч. Через два дні працівники відкрили піч і дуже здивувались, побачивши, що порцеляна всередині була криваво червоною. Люди вважали, ніби кров Куілан зробила порцеляну такою яскраво-червоною, що й дало їй назву Jihong.

Порцеляна лише для імераторів

Наступні імератори також бажали володіти коштовною червоною порцеляною, яку, за легедною, так важно зробити. З більш ніж десяти тисяч виробів у музеї кераміки Цзіндечженю є тільки десять виробів Jihong, та менше ста виробів – у музеях по всьому світі.

Покоління майстрів Цзіндечженю  намагались виробляти цю порцеляну, але протягом наступних кількох сотень років порцеляну Jihong так і незмогли успішно відтворити. З часів династії Мін, коли вперше була виготовлення червона порцеляна, майстри робили численні спроби виготовити її, але результати не були настільки ж хорошими.

В імператорських майстернях кераміки були дуже високі стандарти якості. Порцеляна, витовлена там, проходила суворий процес відбору. Вироби, які його не пройшли, розбивали або закопували, тому що прості люди не мали права використовувати їх.

У 1982 році була випадково знайдена древня імераторська майстерня, в якій виявили багато шматків червоної порцеляни. Археологи побачили, що багато шматків складаються у цілі вироби. Виглядало, що порцеляна була розбита навмисно. Детальніший огляд показав відсутність явних дефектів, деякі з шматків були зроблені дуже майстерно і зберегли свій насичений колір навіть після сотень років.

Відродження червоної порцеляни Jihong

Західні вчені досліджували хімічний склад цієї порцеляни у 19 столітті, але спроба відтворити її провалилась.

У 1950-х роках у Цзіндечжені був створений центр для виробництва кольорової подполив’яної кераміки, куди запросили досвідчених майстрів, щоб дослідити різні методи випалу високоякісної порцеляни, в тому числі і Jihong.

Хоча в Цзіндечжені керамічна промисловість існувала протягом тисяч років, формула червоної підполив’яної порцеляни завжди була секром, що передававля лише між членами сім’ї. Удача та досвід також грають важливу роль у виробництві такої рідкісної кераміки, як Jihong .

Після наполегливих спроб, дослідники нарешті могли зробити кілька якісних виробів Jihong, які були такими ж красивими, як і древня порцеляна. Вироби були зроблені в традиціних печах і для їх виготовлення довелось спалити 35 тонн дерева.

У 1986 році дослідники в Цзіндечжені  намагались виготовити порцеляну у сучасній печі, з використанням газу, але вона вийшла чорною. Після деяких коригувань формули глазурі, вони нарешті отримали червону підполив’яну порцеляну.

В ході своїх експериментів, дослідники також з’ясували, чому древній червоний підполив’яний посуд, пляшки, миски і тарілки були не вище 40 см. Досягти червоного кольору можна тільки в межах певної температури, з різницею температур не більше ніж на п’ять градусів за Цельсієм. Але в традиційних печах температура падала на десять градусів через кожен метр від джерела тепла.

Сучасні газові печі мають відносно стабільну температуру, і з їх допомогою Цзіндечженський майстер нарешті зробив три вази красиві червоні підполив’яні вази висотою 62 см, , які були подаровані Японським та Турецьким главам уряду.

Інша підполив’яна червона порцеляна, яка може витримувати дуже високі температури, була нещодавно виготовлена в провінції Хунань. Її колір і якість така ж, як у порцеляни Jihong, тож загадкова древня технологія відроджується. Ця нова порцеляна отримала назву “Китайська червона порцеляна”.

Автор: Jeff

Власник: Урядова організація China Culture

Оригінал статті: “The legend of blood red porcelain” 

Перекладач: Тереза Троць

Дозвіл на переклад отримано. 

Поділитися у Facebook
Поділитися в Twitter
Поділитися в Pinterest
Надіслати е-мейлом
 Автор тексту: Марія-Тереза Троць
Автор тексту: Марія-Тереза Троць

Людина-оркестр нашої майстерні, веде блог про повільне життя, кераміку та творчість.

error: Content is protected!