Готувати влітку особливо приємно хоча б тому, що можна просто помити-порізати овочі – і обід готовий. Іноді навіть і не хочеться чогось іншого, крім швиденько нарізаного салату та соковитих фруктів з медом.

Літо – час ягід (полуниць) з кулешею. Перетовкти вручну ягоди, перетворюючи їх в неймовірно запашне пюре, додати сметани та меду (і спробувати не з’їсти цю смакоту одразу), швиденько зварити кулешу, і подати на стіл, поки не вистигла, змішуючи з ягідним пюре. Це – цілий ритуал, без якого літо не літо.

Потім плавно приходить час стручкової квасолі – в Карпатах її по-різному називають, у нас кажуть «лопатки’» з наголосом на останньому складі. Їх подають до столу вареними, зі сметаною та часником, і запах цієї страви збирає родину до столу без усякого нагадування.

Потім – кукурудза. Це, мабуть, кожному знайоме – нетерпіння, поки звариться ціла кукурудза, яку потім дбайливо посипатимеш сіллю, перед тим, як надкусити. Кукурудза – це смак дитинства, коли літо було часом захопливих пригод і сміливих мрій.

І постійно – суниці, афини (чорниці), смородина, свіжі помідори (найкраще, коли домашні, запашні), огірки, шпинат та рукола, молода картопля з кропом, гриби (ох, ці гриби!), свіжий мед, персики та абрикоси, горох… Свіжий горох – зварити його в підсоленій воді, а потім на хвилинку кинути на сковорідку зі шматочком масла, і нічого більше не треба для щастя.

Літо – час чистого гастрономічного задоволення. Час експериментів на кухні, пікніків з друзями, соковитого шашлику, холодного лимонаду. Час, коли в холодильнику обов’язково має бути лід, коли найпростіші страви – найсмачніші, коли шукаєш справжнє, домашнє морозиво або робиш його вдома.

Бажаємо Вам насолодитись цим літом сповна.

Текст та фото: Тереза Троць