
– А чому ви почали займатися керамікою? – спитала якось наша коліжанка.
Питання, насправді, дуже правильне. Вона не спитала – як давно ви цим займаєтесь? Чи вигідно цим займатись? Як ви до цього прийшли? Ні, вона поставила набагато важливіше питання – чому?
Зрозуміти власне «чому» – це, мабуть, найкраще, що можемо зробити для себе. Чому ми робимо те, що робимо? Чому ми любимо те, що робимо?
Саймон Сінек розвинув цілу філософію навколо цього питання «чому» і тепер, разом зі своєю командою, допомагає людям знайти своє призначення, велику ціль, або, простіше кажучи – дати відповідь на питання «Чому?».
Наше сімейне «чому?» не таке вже й ориґінальне чи унікальне, воно знайоме багатьом творчим людям (я щиро вірю, що всі ми творчі – просто не всі у це віримо).
Ми займаємось керамікою, бо заворожені нею.

Іноді процес неймовірно виснажує, іноді робота над одним виробом затягується, іноді немає настрою чи натхнення підходити до майстерні – всі ми живі люди. Але ніщо і ніколи не зрівняється з тими моментами, коли ми поринаємо у роботу. Коли забуваємо про час і світ навколо, коли розчиняємось у роботі і перестаємо існувати як особистості – стаємо частинкою чогось більшого, древнього.
Ніч, коли вистигає піч з керамікою і ми ще не знаємо – вийшло, не вийшло – ця ніч важка, подекуди безсонна, а ранок повний хвилювання. І так вже – більше двадцяти років, кожного разу, без вийнятку, але ніхто з нас не проміняє цю ніч ні нащо інше.
Як і тисячі гончарів до нас, ми розчиняємось у процесі – як крупинки солі у воді. Чому ми робимо те, що робимо? Бо тільки там ми можемо виразити все, у що віримо, втілити нашу естетику в чомусь матеріальному, довговічному, унікальному.
Мабуть, тому ми ніколи не допускали думки про те, щоб розширюватись, наймати людей, робити виробництво, бо – хіба можна втратити ось цей унікальний досвід? Хіба можна розпорошитись, втратити свій голос, коли знаєш, як це – відчувати глину в руках, знати, що ось ця ваза – вона одна єдина, і більше ти такої не зробиш?
У кожного своя відповідь, у якій зібраний весь досвід, переконання, цінності та мрії, навіть якщо це лише кілька слів. Знати своє «чому?» – це мати дороговказ, маяк, який не дасть збитися зі шляху.
То яка Ваша відповідь? Діліться думкою, ми обов’язково відповімо на кожен коментар!
Раджу по темі:
Книга “Почни з чому” Саймона Сінека
Наша остання стаття про Slow Living (Повільне життя)