Кераміка сім`ї Троць

На подвір’ї гуцульської хати музика починається з першими півнями. Тремтливе переживання молодят, що сьогодні візьмуть шлюб, немов тихий передзвін, вплітається у жваві гуцульські мелодії. За ритмами цимбал, грайливими заграваннями сопілки та зухвалими нотами скрипки чути веселий гамір родини, що готує усе до забави.

Поки накривають столи, а діти весело бігають між дорослими, три музиканти зустрічають кожного, хто ступає на подвір’я, мелодією. Вони гратимуть від рання до вечора, а як добре піде забава — то й до завтрашніх перших півнів.

Музика ллється між дерев і гір, просочується через молоду зелень, огортає легким серпанком усе село. Півень сидить на ґанку, втомлений від ранкового кукурікання, і просто спостерігає за метушнею. Незворушні вівці мирно пасуться позаду, не звертаючи уваги на гамір.