Здалеку баранці та вівці виглядають пухнастими хмарками, що вирішили перепочити на зеленій полонині. Лагідні та спокійні, з усім тим, вони бувають впертими та витривалими.
Вівці та барани завжди займали особливе місце в житті гуцулів. Саме з шерсті цих тварин досі роблять відомі гуцульські ліжники. З ними пов’язані гучні святкування виходу на полонину та сходу з неї. Сам випас на полонині вартий окремої уваги — захопливий і трохи містичний опис можна знайти в “Тінях забутих предків” Коцюбинського, наприклад.